Взаємодія школи, сім’ї і громадськості у створенні ефективного виховного простору
Великий педагог В.О.Сухомлинський говорив: «У процесі формування людської особистості діє багато сил: по-перше, сім’я, а в сім’ї найтоншим і наймудрішим скульптором є мати, по–друге, особа педагога з усіма його духовними багатствами і цінностями, по–третє, колектив, по-четверте, сама особа виховання».Розумне поєднання названих факторів сприяє поліпшенню навчально-виховного процесу в цілому, а в результаті виграють діти.
На сучасному етапі розвитку суспільства важливою передумовою правильного виховання дитини в сім’ї є підвищення педагогічної грамотності та культури батьків. З цією метою щомісяця проводимо заняття педагогічного всеобучу для батьків учнів 1-4 ,5-9 класів. Родини знайомляться з нормативно-правовими документами, разом з класоводами, класними керівниками розглядають проблемні питання сімейного виховання, зокрема: «Молодіжна економіка та кишенькові гроші»,»У родині росте син», «Психологічні особливості молодших школярів», «Фізичне виховання у родині»,»Вулиця і спілкування наших дітей», тощо. Практикуємо різні форми проведення педагогічного всеобучу батьків: диспут, круглий стіл, дискусійний клуб, лекторії, рольові ігри. Плануємо роботу педагогічного всеобучу на основі результатів анкетування, яке проводимо на початку навчального року.
Наступним кроком в організації співпраці сім’ї і школи є залучення батьків до формування освітньо-виховного простору школи. Першими помічниками учителів у цьому плані є батьківський комітет та піклувальна рада. Щороку у вересні на спільному засіданні батьківського комітету, піклувальної ради та лідерів учнівського самоврядування проводиться аналіз роботи за попередній навчальний рік та затверджується план дій на поточний навчальний рік. Основними напрямками співпраці є створення сприятливих умов для розвитку творчих обдарувань школярів, зміцнення навчально-методичної, матеріально-технічної бази закладу. Для батьків стало доброю традицією брати участь в організації та проведенні загальношкільних свят, бути членами журі учнівських конкурсів, інтелектуальних ігор, турнірів, спортивних змагань. Надовго запам’яталися учителям, батькам, дітям спільно проведені у цьому навчальному році свято Першого дзвоника, година спілкування «Партизанськими стежками», КВК «Рослини-символи України», родинні свята «Нехай квітує дерево родинне», «День іменинника», трудова акція «Парад квітів біля школи»,конкурсно-розважальна програма «Хай здійсниться добре все, і щастя Новий рік несе».Найактивнішими учасниками перелічених заходів були голова Піклувальної ради, директор Синівського Будинку культури Супрун Н.В., голова батьківського комітету Костян В.В.
Пріоритетним напрямком виховної роботи нашої школи є формування в учнів навичок здорового способу життя. Представники батьківської громадськості є активними учасниками спортивних заходів , зокрема: «Сильні, сміливі, спритні», «Осінній крос», велосипедної естафети «Спорт для всіх єднає Україну», шкільних змагань з тенісу та міні-футболу. З жовтня цього навчального року з ініціативи лідерів учнівської республіки «ТЕМП» та голови батьківського комітету 9 класу Литвиненка І.В. щоденно після першого уроку проводиться ранкова зарядка для учнів 1-4, 5-9 класів. За підтримки батьків на даний час триває робота щодо створення «Школи сприяння здоров’ю».
Одним з актуальних завдань сучасної школи є попередження правопорушень, різних форм насильства в учнівському середовищі. З метою профілактики разом з представниками батьківської громадськості проводимо спільні рейди «Дозвілля учнів у вечірній час», »Ринок», »Урок».Результати обов’язково аналізуємо на засіданнях батьківського комітету та відповідно до ситуації приймаємо конкретні рішення.
Звичайно, як і в кожній родині, є у нас проблеми, інколи виникають непорозуміння, але в кожному конкретному випадку намагаємося діяти мудро, спокійно. злагоджено, відповідно до нормативно-правових документів та завжди знаходити компроміс.
Заступник директора з навчально-виховної роботи Гуща Н.М.
Формування відповідального батьківства
Шановні батьки! Сьогодні ми з вами поговоримо про роль тата у вихованні дитини. Колись батько був головою родини, він сам приймав усі рішення, планував майбутнє дітей, розв'язував усі проблеми.
У сучасному українському суспільстві ситуація ледь не катастрофічна: норми, які регулювали сімейні ролі подружжя в умовах соціально-економічної нестабільності України, ще не стійкі, вони формуються ситуативно.
Не секрет, що популярнішою «робочою силою» у нас стали жінки. Чоловік втрачає свою роль «годувальника», «господаря» і переходить на позиції «утриманця». Це, загалом, одна з причин пияцтва та загальної деградації чималої частини чоловічого населення нашої країни.
За таких умов чоловік опиняється «межи двома вогнями». З одного боку, він не відповідає стереотипу батька як господаря, годувальника, опори родини, і тому не вважає за можливе дати дітям приклад «мужності». З іншого боку, чоловік, у якого є робота, працює до знемоги, і тому з чисто фізичних причин не може бути вихователем своїх дітей. Фактично, останніми роками вантаж відповідальності за виховання дітей покладено на тендітні плечі жінки, яка зуміла впоратися з цим завданням. Батька діти знають менше.
Проте батько потрібен у родині - тато необхідний дитині. Тому італійський педагог Бруно Ферреро в одній зі своїх праць наводить за приклад таку ситуацію: «Не хочу бути розумним, хочу бути вихованим. Хочу бути, як тато!» — каже матері гордий мужчина п'яти років. «Бути, як тато» — це для нього все.
Батьками не народжуються...
«Де ж його знайти, того ідеального батька? — спитає багато хто. — Це не про нас».
Але не поспішайте з хапливими висновками. Ідеальних батьків не буває. Татами стають. І у кожного з нас — свій досвід ставання батьком. І кожен, у кого є дитина, розуміє — цей досвід не завершений. Ми — у дорозі. Що нам взяти із собою в путь?
Кілька правил.
По-перше, будьте самими собою. Не надягайте масок. Бути батьком — це не роль, це насправді. Батько буває самим собою, коли спокійно виражає свої думки і почуття.
По-друге, будьте уважні до дітей, цікавтеся ними. Грайтеся, сперечайтеся, слухайте. Деякі дослідники виявили зв'язок між відсутністю (а вона може бути не тільки фізичною, а і психічною) батька і поганими оцінками у школі, низькими розумовими здібностями, злочинністю й агресивністю.
По-третє, подавайте приклад витримки. Бруно Ферреро мудро радить батькам: «Коли твої діти капризують, не капризуй ще й ти». Вміння опанувати себе — ось приклад, якого так потребують діти.
Четверте правило — навчити дітей бачити головне у позитивних і негативних життєвих фактах. Діти завжди мають бути впевненими у підтримці батька.
П'яте правило - навчіть дітей розв'язувати проблеми. Будьте таким татом, який зрештою знайде вихід із будь-якої ситуації.
По-шосте, не втрачайте будь-якої нагоди завоювати довіру своїх дітей.
Сьоме, дуже важливе правило: показуйте гармонію, повагу та педагогічну згоду із дружиною перед дітьми.
Восьме: пам'ятайте, що фігура батька відіграє основну роль у формуванні совісті. Ваша дитина шукає у вас сильну особистість.
Дев'яте правило: не забувайте час від часу дякувати своїм дітям.
І, нарешті, десяте: «Будьте безпечним островом для тих, у кого цього дня катастрофа» (Б. Ферреро). Гарний батько вміє створити диво спогадів через маленькі образи любові.
Бурик С.П., практичний психолог
